любов

-і, ж.

1) Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.). || перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). || Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. || розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі.

2) Почуття глибокої сердечної прихильності до кого-, чого-небудь. || Глибока повага, шанобливе ставлення до людини. || Глибока приязнь, викликана родинними зв'язками. || перен.

3) до чого. Інтерес до чого-небудь. || Внутрішній, духовний потяг до чого-небудь. || Пристрасть до чого-небудь.